Корисні копалини — те, на чому тримається і розвивається наша цивілізація. Ще в прадавні часи людина звернула увагу на речовини, що роблять його життя комфортнішої, надійнішої у битві з грізними силами природи або з собі подібними. У простому випадку людина просто збирала те, що лежало на поверхні.
Наприклад, залізо— і мідьвмісні руди. Плавив їх, виготовляючи потім знаряддя праці і зброю. Але поступово довелося заглибитися в надра. Так з'явилися перші примітивні шахти. Зараз їх дуже багато. Середня глибина, на якій ведеться видобуток вугілля і руди, — 500 метрів. Але є і глибші шахти. І навіть надглибокі!
Світове лідерство з такими шахтами тримає Південно-африканська республіка. Рекордна глибина тут у шахти "Тау-тону". Нижній горизонт у неї на відмітці понад п'ять кілометрів! Розташована шахта приблизно в 50 кілометрах від Йоханнесбурга. Друга по глибині у світі шахта знаходиться знову ж таки в ЮАР: "Витватеерсранд", глибина — більше 4500 метрів. Третє місце теж у ЮАР — шахта "Західна", глибина 3900 метрів.
А як в інших країнах? Хто-небудь сперечається з рекордами шахтарів ЮАР? Конкурувати змогли тільки шахти, що знаходяться в Україні: "Шахтарська — Глибока"(1546 метрів), "Гвардійська"(1430), "Прогрес"(1340) і деякі інші з горизонтом 1200 метрів. Як бачимо, розрив між шахтами ЮАР і тими, що йдуть услід, дуже великий. Але це говорить лише про те, що(на прикладі ЮАР) у цивілізації ще є "технологічний" запас по здобичі копалин з великих глибин. Але цей запас не вічний. На глибині понад п'ять кілометрів дуже складно забезпечити безпеку робітникам. Не говоримо вже про те, що розвідані на суші родовища вугілля і руди скорочуються. Проблема ця примушує шукати вихід з ситуації.
Він давно вказаний ученими. Це — освоєння родовищ під товщею води світового океану, а також в надрах під його дном. Мова не лише про конкреції — хімічні осадження в морській воді, що у великій кількості знаходяться на дні. Мова і про доступні сучасні технології видобутку корисних копалин під дном морів. Іншими словами, мова про підводні шахти. Фантастика? Ні, вже реальність.
У світі зараз понад сімдесят підприємств в різних країнах ведуть розробку гірських порід на шельфі. Тобто під водою. Підводний підземний видобуток вугілля ведеться в Японії, Великобританії, США. Головна проблема при цьому — попередження прориву морської води в гірські вироблення. Близько 70 відсотків поверхні Землі доводиться на світовий океан. У нім приховано родовищ у декілька разів більше, ніж їх є зараз на суші. В основному нині на шельфі добуваються з плавучих бурових майданчиків нафта і газ. У набагато менших об'ємах добуваються інші корисні копалини. Способи добування — різні. Зокрема, гідророзпушування, вилуговування, розчинення, виплавка. Наприклад, виплавка сірки в Мексиканській затоці(США, штат Луїзіана).
Шахтний підводний спосіб добування кам'яного вугілля застосовується в Японії. Там родовища вугілля частково знаходяться на суші, а частково — під дном моря. У Канаді використали досвід японців і теж видобувають вугілля з родовища, що знаходиться під дном моря. Для цього зробили штучний насипний острів. Через його товщу потім пробили ствол до родовища. Все, як в шахті на суші. Відмінність лише в тому, що над головою у шахтарів в забої не лише великий шар надр, але і товща морської води! Сама шахта знаходиться у восьми кілометрах від берега.
До речі, в Канаді підводним шахтним способом добувають ще мідь і нікель. У Швеції у Ботническом затоці добувають золото, срібло, мідь, залізо, цинк, свинець. Приклади можна продовжити. Але виведення буде одне: професія "підводний шахтар" — вже не лише в романах і повістях письменників-фантастів. Правда, об'єми здобичі доки скромні у підводних шахтарів. Та зате які перспективи!
